Діатомові, бурі, червоні водорості

Діатомові, бурі та червоні водорості. Діатомові водорості — мікроскопічні одноклітинні або колоніальні, їх налічують близько 15 тис. видів. Живуть у солоних і прісних водоймах, на ґрунті. Будова оболонки діатомових водоростей своєрідна: вони мають панцир із сполук кремнію. Він складається з двох половинок, які налягають одна на одну, як кришка на коробку. Панцирі мають щілини, крізь які здійснюється обмін речовин із довкіллям. Хроматофори цих водоростей мають світло-жовте забарвлення, бо, крім хлорофілу, мають і бурі пігменти. Бурі водорості. До відділу належать переважно морські багатоклітинні водорості, їх налічують близько 15 000 ви­дів. Ці водорості запасають особливу речовину — ламінарин. 

Слань бурих водоростей забарвлена у жовто-бурий ко­лір — в їхніх клітинах, окрім хлорофілу, є коричневі та жовті пігменти. За розмірами во­ни сягають від кількох сантиметрів до десятків метрів (ма­кроцистіс має довжину 60 м). Ламінарія, або морська капуста, — одна з найвідоміших бурих водоростей переважно холодних морів Світового океану. Вона має ризоїдальну частину слані, якою кріпиться до поверхні дна, видовжений «стов­бурець» і листоподібну частину пластинчастої форми. Розмножується ламінарія нестатево за допомогою джгутикових зооспор і статевим способом за допомогою гамет. Для ламінарії характерне чергування статевого та нестатевого поколінь у життєвому циклі, з чіткою перевагою нестатевого покоління (спорофіту; від гр. спора та фітон — рослина), тобто рослин, що утворюють органи спороношення. Саргасум — рід бурих водоростей, різні види яких або зростають на дні мілководь морів, або пасивно плавають біля поверхні води, утворюючи великі скупчення (Саргасове море на південь від Бермудських островів). У Чорному морі зростає бура водорість цистозіра. Червоні водорості (багрянки). Подібно до бурих водоростей, це виключно багатоклітинні організми. Живуть багрянки переважно в теплих морях.  

Усього відомо 4000 видів. Червоні водорості мають хлорофіл, а також червоні, синюваті і жовті пігменти. Їх сполучення у різних видів зумовлює різні кольори цих водоростей. Червоні пігменти дозволяють уловлювати слабке світло на глибині 200 м. Вони єдині серед водоростей живуть на таких глибинах у морях. Червоні водорості запасають багрянковий крохмаль — речовину, за хімічною будовою подібну до глікогену (сполука, що запасається в організмі тварин). Розмножуються багрянки вегетативним, нестатевим і статевим способами. У їхньому життєвому циклі спостерігається чергування поколінь і повна відсутність рухливих стадій (джгутиків немає). Це ставить червоні водорості на особливе місце серед водоростей.